-
1 доводити
= довести1) ( вести) to lead, to bring (to); ( супроводити) to accompany ( up to)2) (доказувати, обґрунтовувати) to prove; ( наочно) to demonstrate, to show; тк. недок. to argue; юр. to averдоводити свою невинність — to purge oneself of suspicion, to prove one's innocence
3) ( до якогось стану) to reduce (to), to drive ( into)доводити до відчаю — to drive into ( to reduce to) despair
доводити до відома — to bring to one's knowledge, to let one know
доводити до кінця — to bring to an end, to bring to a close, to see out, to see through
доводити до кондиції (прям. і перен.) — to bring up to the mark
доводити до шаленства (кого-небудь) — to infuriate, to drive wild, to madden
-
2 finish
1. n1) кінець; закінчення2) спорт. фініш3) закінченість, завершеність; досконалість; завершальна деталь4) тех. обробка, опорядження; доводка; полірування5) текст. апретура6) чистота поверхні7) с.г. остання фаза відгодівлі8) розм. місце, де закінчуються нічні гульбища2. v1) кінчати, закінчувати, завершувати2) кінчатися, закінчуватися, завершуватися3) обробляти; згладжувати; вирівнювати4) доводити до досконалості5) доводити (використовувати) до кінця6) розм. покінчити; прикінчити, убити; до краю виснажити (тж finish off)7) завершити освіту (виховання)8) спорт. фінішувати9) с.г. завершити відгодівлюfinish off — а) завершувати; б) убивати
finish up — а) закінчити опорядження (обробку); б) доїсти, допити; в) припинити зв'язок (з кимсь — with)
* * *I n1) кінець, закінчення; cпopт. фініш2) закінченість, завершеність; досконалість4) тex. обробка, доводка; полірування; чистова обробка; тeкcт. апретура; чистота поверхні5) cл. місце, де закінчується нічна гульня6) c-г. фініш; остання фаза відгодівліII v1) кінчати, закінчувати, завершувати; закінчуватися, кінчатися, завершуватися2) обробляти; згладжувати; вирівнювати; доводити до досконалості; полірувати, обробляти начисто4) прикінчити, добити, убити; занапастити; виснажити до краю; ( with) покінчити; більше не мати потреби (у кому-небудь, чому-небудь); ( with) покінчити ( з ким-небудь), розірвати стосунки5) завершити освіту, виховання6) cпopт. фінішувати7) c-г. завершувати відгодівлю -
3 finish
I n1) кінець, закінчення; cпopт. фініш2) закінченість, завершеність; досконалість4) тex. обробка, доводка; полірування; чистова обробка; тeкcт. апретура; чистота поверхні5) cл. місце, де закінчується нічна гульня6) c-г. фініш; остання фаза відгодівліII v1) кінчати, закінчувати, завершувати; закінчуватися, кінчатися, завершуватися2) обробляти; згладжувати; вирівнювати; доводити до досконалості; полірувати, обробляти начисто4) прикінчити, добити, убити; занапастити; виснажити до краю; ( with) покінчити; більше не мати потреби (у кому-небудь, чому-небудь); ( with) покінчити ( з ким-небудь), розірвати стосунки5) завершити освіту, виховання6) cпopт. фінішувати7) c-г. завершувати відгодівлю -
4 finish
I n1. кінець, закінчення2. закінченість, завершеність; досконалість; завершальна детальII v1. кінчати, закінчувати, завершувати2. кінчатися, закінчуватися, завершуватися4. доводити/ використовувати до кінця
См. также в других словарях:
відграновувати — ую, уєш, недок., відгранува/ти, у/ю, у/єш, док. 1) Наносити грані на скло, камінь, метал тощо. 2) перен. Доводити щось до досконалості, робити виразним, завершеним … Український тлумачний словник
